Сифіліс у Європу з Америки привіз Христофор Колумб в 1495
Нові генетичні дослідники підтверджують теорію, що саме Христофор Колумб привіз сифіліс у Європу з Америки, говорять американські дослідники, відновивши столітні суперечки про походження цього захворювання.
За словами Кристин Харпер, еволюційного біолога з Університету Эмори в Атланті, генетичний аналіз «сімейного древа» сифілісу показав, що його найближчим родичем є південно-американський вірус, що викликає інфекційне захворювання фрамбезию, що включає в себе ті ж самі бактерії.
«Деякі вважають, що сифіліс дуже древнє захворювання, яким страждали люди, що населяють Євразію з незапам’ятних часів. Інші вважають, що воно прийшло з Америки», – говорить Харпер.
«Ми встановили, що сифіліс, або його попередники, прибутку з Америки в Європу, причому це трапилося історично порівняно недавно».
Харпер початку дослідження з перевірки т.зв. «теорії Колумба», що зв’язує першу епідемію сифілісу в Європі в 1495 саме з поверненням Колумба і його команди: «Сполучивши наші генетичні дані з даними епідемії сифілісу в Неаполе в 1495, з’являється досить сильна підтримка на користь «теорії Колумба»".
Симптоми сифілісу, викликуваного бактерією Treponema pallіdum і передающегося статевим шляхом, починаються із фрамбезии, що потім прогресує у висипку й лихоманку, у результаті викликаючи сліпоту, параліч і божевілля.
У своїй роботі команда Харпер використала кістякові останки, знайдені на обох континентах. Справа в тому, що хронічний сифіліс залишає характерні ушкодження костей: «Кістяки сифілітиків виглядають так, начебто вони поїдені хробаками», – говорить Харпер.
«Ми провели генетичний аналіз кісткових останків з Гайани по 21 ознакам, щоб знайти схожі сліди ДНК між видами бактерій». З’ясувалося, що хоча тропічна фрамбезия (називана також невенеричним сифілісом) є древньою інфекцією, переданий статевим шляхом сифіліс з’явився порівняно недавно.
На думку Харпер, невенеричні складові тропічного захворювання в більше прохолодному європейському кліматі змогли вижити й швидко перетворилися у венеричну інфекцію: «Однак ще не ясно, як це відбулося. Усе, що ми можемо сказати, попередник сифілісу прийшов з Америки, але яким саме він був, ми не знаємо».
Однак Коні Муллиган з Університету Флориди не згодна з висновками Харпер, затверджуючи, що її колега занадто покладається на генетичні зміни кісткових останків з Гайани.
Муллиган уважає, що більше достовірні дані можна одержати тільки із ДНК кістяків або зразків тканини більше древніх людей.
Проте , Харпер визнає, що необхідно провести ще багато роботи, щоб пояснити поява американського сифілісу в Європі: «Це як дуже зерниста фотографія, без тонких деталей», – додала вчена.
Мой блог находят по следующим фразам
Опубликовано в Дерматология и венерология